Теми рефератів:
Головна

Банківська справа
Безпека життєдіяльності
Біографії
Біологія
Ботаніка та сільське г-во
Будівництво
Бухгалтерський облік та аудит
Видавнича справа та поліграфія
Військова кафедра
Географія
Геологія
Держава і право
Екологія
Економіка
Економіко-математичне моделювання
Етика
Журналістика
Зарубіжна література
Інформатика
Історичні особистості
Історія
Історія техніки
Комунікації і зв'язок
Короткий зміст творів
Краєзнавство та етнографія
Кулінарія
Культура і мистецтво
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина, здоров'я
Менеджмент
Митна система
Мовознавство, філологія
Музика
Педагогіка
Політологія
Право, юриспруденція
Про Москву
Промисловість, виробництво
Психологія
Релігія і міфологія
Решта рефератів
Російська мова
Соціологія
Транспорт
Фізика
Фізкультура і спорт
Філософія
Фінанси
Хімія

Зворотній зв'язок

Реферат: Традиційне житло, національне вбрання та старовинна обрядовість


Категорія: Краєзнавство та етнографія



1. Традиційне житло. 2. Національне вбрання. Старовинна ОБРЯДОВІСТЬ.
Традиційне житло.
ХАТА - загальнопошірена на территории України назва жітлової споруди. Поряд Із Цім терміном у західніх районах побутувалі назви хижа, халупа, на Лівобережжі - хатина. У південніх Степове районах частково загліблене в землю житло називаєся бурдей, землянка, а підвіщене - верхова хата, Горішня хата, горішнік. Бідняцька X гуцулів та бойків Карпат такоже мала Назву бурдей (бурдій). Найбільш Поширеними на Україні в кінці XIX - на початку XX ст. булу тріподільна X. багатьох варіантів. На Поліссі, Північному Правобережжі, на Полтавщині, Слобожанщіні та в долинах районах Прикарпаття й Закарпаття цею класичний тип українського житла МАВ розташовані по центру споруди сіні (сінь, сінці, хороми, боїще, баще, приклад) та розташовані по Обидва боки від них ЖИТЛОВО кімнату та підсобі приміщення для зберігання продуктів харчування, дрібного реманенту та сезонного одягу (комору, кліть). Своєрідність карпатського варіанту пролягав в тому, что вхід до коморі влаштовувався НЕ з сіней, як в других районах, а знадвору. Це давало змогу прібудовуваті комору НЕ позбав до сіней, а й до тільної стіні жітлової кімнати. Таким чином, остання ставала в центрі всієї Будівлі. У економічно більш розвинення південніх районах переважав вариант, коли два ЖИТЛОВО приміщення симетрично розташовувалісь відносно сіней. ВІН МАВ назви: хата на Дві половини, Дві хати через сіні. Традіційнім типам X. різніх регіонів України надавали своєрідності Такі елєменти, як ґанок (крільце, калідор, рундук), значні Вінос даху (піддашшя, піддашок, підсобійка, підострішіна, Дармовіс, піднакат) та галерея (рукійма, лавочки). Подалі ускладнення плану X. йшлось через виокремленості в сінях коморі (коміркі, комірчіні, кліті, підкліті, Хижки, прикомірка, кладовки), а в житловому пріміщенні - кухні (боковкі, ванькірі, алькіру, хатчину). На Поліссі, крім коморі, в сінях віділялі приміщення, Яке вікорістовувалі вместо льоху (Стебко, стьобку), оскількі Високі грунтові води заважалі Копані Глибока льохів. Абі при мілкому заглібленні в грунт корнеплоди не промерзають, стебки обігрівалі жаровнями з розпеченим вугіллям. ІНТЕР'ЄР Хати. Внутрішнє планування українського житла, Традиції Якого сягають Давньоруська періоду, характерізувалося у XIX ст. повсюдне тіпологічною єдністю. Отже, вариста українська піч всегда Займаюсь внутрішній кут хати з одного боку від вхідніх дверей и булу оберніть своим отвором (щелепами) до фасадної стіни (чільної, входової, передньої), в якій були вікна. За діагоналі від печі влаштовувалі парадний кут (покуть, червоний кут, святий вугол, божній кут), де розміщувалі ікони, прікрашені тканими або вишивання рушниками (божнікамі), обтікані цілющім зіллям та квітами; перед ними вішалі лампадку. На Лівобережжі для ікон Виготовляю СПЕЦІАЛЬНІ Поличка (божнички), а у найбільш заможніх селян були цілі домашні іконостасі. Під іконамі уздовж бічної (прічілкової) стіні ставили стіл. У карпатських горян и подекуді в подолян Функції столу віконувала скриня. Біля столу попід Тільний (задня, запічною, напільною, прімісткою) стіною розміщувалі довгу дерев'яну лаву, а з зовнішнього боку - маленький переносний ослінчік. Збоку від столу знаходится скриня. Простір между піччю та прічілкового стіною заповнювався дерев'яним настилом на стовпчік, підпітім на рівень лежанки печі (піл, пріміст). Національне вбрання.
ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО ОДЯГУ - цього Яскрава й самобутні культурного Явища - відбувалося ПРОТЯГ багатьох століть. За способом виготовлення одяг украинцев, як и других народів, розподіляється на шітій и НЕ шити й. Останній, давнішій, віготовляється з одного або декількох шматків матеріалу, огортає стан, драпірується в Різні способи, утрімується на тілі помощью зав'язок, шпильок, поясів. Деталі шитого одягу скріплюються швами. ВІН может буті глухий або розпашних, різній за кроєм. За розташуванням на стані людини одяг в основному розподіляється на Натільний, нагрудний та стегново (поясни й). Одяг такоже Буває Верхній та Нижні й. Останній Розподіл покладів від кліматичних та сезонних особливая, а такоже від традіцій носити Певний набор одягу в хаті чи на Вулиці, в будень чи на свята ТОЩО. Натільний ОДЯГ. Єдиним видом натільного жіночого и чоловічого народного одягу на Україні в кінці XIX - на початку XX ст. булу полотняно сорочка. СОРОЧКА-один Із найдавнішіх ЕЛЕМЕНТІВ одягу. За часів Київської Русі С. сл...


Сторінка 1 из 4 | Наступна сторінка

Правий куточок